Алергія у дитини — найпоширеніша причина звернення до педіатра. Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчить, що кожна третя дитина стикається з періодичними алергічними реакціями й кожна десята має хронічні прояви алергії.
Алергія — це дуже різноманітна категорія автоімунних захворювань. Її провокують різні подразники й вона може проявлятися в різних формах. Тому будь-яким батькам слід знати, що таке алергія, чим вона може бути викликана та що робити для полегшення стану дитини. Саме цим питанням і буде присвячена наша сьогоднішня стаття.
Що таке алергія і чому вона виникає у дітей
Алергія — це збій у роботі імунної системи організму. Через певні порушення обміну речовин вона починає сприймати безпечні речовини як шкідливі патогени. Реакція наступає швидко — це подразнення, висипання, почервоніння шкіри, набряк, слабкість, нежить, нудота та інші неприємні симптоми.
Навіть сучасна медицина не може дати абсолютно точні відповіді на питання про походження та біологічні механізми алергій. Але ми можемо впевнено сказати, що вони частіше виникають у дітей через активний розвиток організму. На цьому етапі продовжується розвиток слизових оболонок, кишкових стінок та органів імунної системи. Вони зберігають високу чутливість, що й змушує їх гостро реагувати на більшість подразників.
Алергія має свої фактори ризику, які значно підвищують ймовірність її розвитку в ранньому віці:
- Передчасний контакт з агресивними алергенами — токсичними хімікатами, пилком рослин чи білками коров’ячого молока.
- Часті порушення мікрофлори кишківника (дисбіози) — знижують місцевий імунітет і підвищують чутливість до харчових подразників.
- Перевантаження імунної системи частими захворюваннями — значно підвищують ймовірність системних збоїв, які можуть зберігатися й після дорослішання.
- Перебування в шкідливому середовищі — забруднене повітря, агресивні мийні засоби, спори плісняви, надмірна концентрація пилу та тютюновий дим можуть провокувати алергічні реакції.
Важливо знати, що перші прояви алергії можуть з’явитися навіть у немовлят, які не можуть розказати батькам про свій стан. Вони проявляються як висипання, коліки, порушення травлення чи утруднене дихання. У цьому випадку слід негайно звертатися до педіатра для забезпечення правильного розвитку дитини та підтримки стабільного стану здоров’я.
Основні види алергії у дітей
Сучасна медицина класифікує алергії у дитини за симптомами, локалізацією подразнення та речовинами, що їх викликають. Такий поділ на категорії дозволяє швидко встановити причину й вибрати оптимальну схему лікування. Розглядаємо основні типи алергії, характерні для раннього віку.
Харчова алергія
Найчастіше проявляється до 3 років. Основними подразниками є:
- коров’яче молоко (через білок казеїн),
- яйця (особливо білок),
- горіхи (арахіс, мигдаль, фундук),
- цитрусові,
- глютен (у пшениці, ячмені, житі),
- морепродукти.
Симптоми харчової алергії — розлади травлення, часте випорожнення, блювання, коліки, біль у животі. У немовлят алергічні реакції часто доповнюються висипанням, набряками та утрудненим диханням.
Побутова (пилова) алергія
Виникає в будь-якому віці через постійне забруднення повітря. Пилову алергію викликає не сам пил, а випорожнення кліщів, які харчуються відмерлими частками шкіри людей. Тому її профілактика полягає в частому прибиранні приміщень. Причинами побутової алергії також можуть бути:
- спори плісняви при підвищеній вологості;
- шерсть тварин;
- інші види комах — кліщі чи таргани.
Основні прояви — нежить, кашель, закладеність носу, сльозотеча. У важких випадках побутова алергія переростає у хронічний риніт чи бронхіальну астму.
Респіраторна (інгаляційна) алергія
Спричинена вдиханням сильних алергенів у повітрі. Зазвичай має сезонний характер і викликається пилком наступних рослин:
- дерев — берези та вільхи;
- злакових трав — тимофіївки та жита;
- бур’янів — амброзії та полину.
Симптоми — чхання, нежить, свербіж обличчя, закладеність носу, сльозотеча, кашель. У важких випадках можливі набряки слизових оболонок, які викликають задуху — особливо вночі. Респираторна алергія також може значно підсилюватися, коли вона поєднується з харчовою.
Медикаментозна алергія
Більшість лікарських засобів — це сильнодіючі речовини, які швидко засвоюються організмом і впливають на обмін речовин. Це змушує імунну систему вважати їх патогенами та провокувати гострі реакції. Найпоширенішими алергенами є:
- антибіотики пеніцилінової групи;
- жарознижувальні — ібупрофен, парацетамол, німесулід;
- місцеві анестетики;
- штучні вітаміни.
Частий прояв такої реакції — алергічна висипка у дитини, кропив’янка та набряки. При особливо гострих реакціях можливі набряки горла й навіть смертельно небезпечна анафілаксія.
Жоден препарат не може бути абсолютно безпечним! Саме через це лікарі обов’язково проводять тестування з поступовим підвищенням дози чи попередніми шкірними пробами.
Контактна алергія
Виникає при тривалому контакті з подразником, який починає розпізнаватися як шкідливий патоген. Алергени можуть міститися в одязі, взутті, постільній білизні, іграшках, косметиці та домашніх аксесуарах. До їх списку належать:
- мийні засоби, пральні порошки, кондиціонери;
- синтетичні тканини;
- органічні речовини;
- промислові забруднювачі;
- метали, наприклад, нікель у ґудзиках і застібках.
Симптоми — свербіж, сухість шкіри та висипка в дитини. Подразнення локалізується в місцях контакту. Важливо відрізняти його від пелюшкового дерматиту, який не потребує специфічного лікування та не має тривалих наслідків.
Алергія на укуси комах
Викликається специфічними білками, що містяться у слині, отруті чи навіть випорожненнях комах. Може гостро проявлятися при великій кількості укусів. Поступово підсилюється при повторних укусах. Основними факторами ризику будуть укуси:
- комарів;
- бджіл;
- ос;
- мурах;
- шершнів;
- ґедзів.
Перші симптоми — почервоніння та набряки в місці укусу, які поступово поширюються на сусідні тканини та ділянки тіла. Можливі свербіж, оніміння, висипання на шкірі. У тяжких випадках з’являються пухирі та симптоми інтоксикації — нудота, запаморочення, задишка, порушення серцебиття.
Прояви алергії у дитини — на які симптоми звернути увагу
Ми вже казали, що симптоми алергічних реакцій бувають різними — від легкого подразнення шкіри до анафілактичного шоку. Але будь-які прояви алергії потребують негайної уваги та вживання відповідних заходів. А тому дорослим слід знати, на що саме звертати увагу.
Симптоми з боку дихальної системи
- затяжний або раптовий нежить без температури;
- часте чхання, особливо вранці або на вулиці;
- закладеність носа, яка не проходить після звичайних крапель;
- сухий кашель, іноді з задухою, особливо вночі або після контакту з тваринами та пилом;
- свистячий подих, утруднене дихання, відчуття стиснення в грудях.
Симптоми з боку травлення
- коліки, здуття живота у немовлят;
- діарея або запор, слиз у калі;
- нудота, блювання;
- відмова від їжі, поганий апетит;
- висип навколо рота або на щоках після вживання певного продукту.
Системні реакції — анафілаксія
Найнебезпечніший тип алергічних реакцій. Стрімко розвивається й призводить до тяжких наслідків — колапсу, втрати свідомості чи навіть летального кінця. Анафілаксію можна розпізнати за такими ознаками:
- набряком обличчя, який швидко перекидається на язик і горлянку;
- блідою шкірою, посинінням губ чи носогубного трикутника;
- прискореним серцебиттям, низьким тиском;
- сплутаною свідомістю, сповільненими реакціями;
- утрудненим диханням зі свистом, задухою.
Найчастіше анафілаксія виникає після вживання горіхів, молюсків, ужалення бджіл ачи приймання. Це екстрена ситуація, яка потребує негайного виклику швидкої допомоги. Якщо у вас є епінефрин (адреналін, епіпен тощо), необхідно одразу ввести препарат відповідно до інструкції виробника.
Як визначити, на що саме алергія у дитини
Першим етапом лікування завжди є діагностика. Для вибору оптимального методу лікування потрібно виділити конкретні алергени, які викликають негативну реакцію організму. Для цього використовуються спеціалізовані тести, аналізи та тривале спостереження.
Щоб визначити, на що алергія в дитини, батькам слід вести харчовий щоденник, звертати увагу на час появи симптомів, їх частоту та умови, за яких вони виникають, наприклад, під час прогулянки, після їжі або при контакті з твариною.
Вивчивши матеріали спостережень, лікар може вибрати наступні методи діагностики:
- Шкірні тести — для дітей старше 5 років. Нанесення мікродоз алергенів на шкіру. Висновки робляться за наявністю реакцій біля відповідних маркерів. Не проводяться при загостреннях чи прийманні протиалергенних препаратів.
- Аналіз крові на специфічні IgE-антитіла — підходить для будь-якого віку. Точний метод, що дозволяє визначити причини більшості алергій.
- Алергопанелі — комплексні дослідження, які дозволяють визначити спочатку загальну групу алергенів, а потім конкретизувати результат.
Якщо всі методи не дають бажаного ефекту, лікар може примусово спровокувати алергію в контрольованому середовищі з доступом до швидкої допомоги. Це дуже точний спосіб, хоча його застосовують лише у виключних випадках.
Коли слід звертатися до лікаря-алерголога
Якщо алергічна реакція повторюється, вам обов’язково потрібно звернутися до алерголога у Львові. Він допоможе скласти індивідуальний план обстеження, підібрати терапію, а також пояснить правила уникнення контакту з небезпечними речовинами у побуті. Алерголог оформить довідку для садочка чи школи з позначенням алергенів, забезпечивши комфорт і безпеку для дитини під час навчання.
Як лікують алергію у дітей
Перший етап лікування — усунення чи мінімізація контакту з алергеном. Це дозволяє стабілізувати стан здоров’я, зменшити подразнення та покращити самопочуття. Лікар при цьому отримає більш чітку картину захворювання, що допоможе йому правильно визначити наступні кроки.
Другий етап — медикаментозна терапія. На жаль, медицина поки не вміє лікувати причини алергії, а тому допомога обмежується зняттям основних симптомів. Для цього використовуються:
- Антигістамінні препарати — зменшують свербіж, висипи, нежить. Сучасні протиалергенні засоби не викликають сонливості й можуть застосовуватися протягом тривалого часу.
- Назальні спреї — препарати з кромоглікатами або стероїдами допомагають при респіраторних і пилових алергіях.
- Ентеросорбенти — виводять залишки харчових алергенів.
- Адреналін (епінефрин) — для екстреної допомоги в разі анафілаксії. Показаний для дітей з тяжкою медикаментозною або харчовою алергією.
- Вітаміни та мікроелементи — як допоміжна терапія для покращення загального стану здоров’я.
У разі частих загострень або складних форм може застосовуватись АСІТ (алергенспецифічна імунотерапія) — метод поступового введення малих доз алергену з метою адаптувати імунну систему та зменшити гостроту реакцій. Призначається дітям старше 5 років при стійких формах алергії, наприклад, на пилок чи кліщів.
Чи може алергія у дитини пройти сама
В окремих випадках — так. Наприклад, алергія на білки коров’ячого молока та яєць часто проходить до 7–8 років за умови дотримання дієти та інших рекомендацій лікаря. Але навіть у таких випадках існують ризики ускладнень і рецидивів.
У більшості ж випадків відповідь на питання, чи може алергія пройти сама — ні. Не варто ризикувати здоров’ям дитини, очікуючи полегшення. Обов’язково звертайтесь до лікаря та вибирайте правильну програму терапії для збереження здоров’я.
Профілактика алергії у дітей
Найефективніша профілактика алергії — це формування здорового імунітету. Це означає, що дитину не можна тримати під замком у чотирьох стінах. Навпаки, вона має досліджувати світ і знайомитися з усіма його частинами — звичайно ж, з дотриманням правил безпеки.
Щоб зменшити ймовірність розвитку алергії, варто дотримуватися таких рекомендацій:
- Віддавати перевагу грудному вигодовуванню, якщо це можливо.
- Поступово вводити прикорм, консультуючись з педіатром.
- Регулярно проводити вологе приміщення, уникнути постійних контактів з тваринами.
- Відмовитися від ультра-переробленої їжі зі штучними добавками.
- Раціонально застосовувати ліки, ніколи не призначати препарати самостійно.
- Дотримуватися здорового способу життя — правильного харчування, регулярного сну та фізичних вправ.
- Консультуватися в педіатра щонайменше два рази на рік.
Профілактика алергій буде особливо важливою для дітей, якщо у сім’ї є історія алергічних реакцій та автоімунних захворювань. Числення дослідження показують, що схильність до них може передаватися спадково.
Автор статті:
Гресько Ігор Володимирович
Лікар-ортопед-травматолог вищої кваліфікаційної категорії
Залишити коментар