Зміст

Що таке інсульт та які бувають види
Які можуть бути наслідки інсульту
Коли починати реабілітацію після інсульту
Скільки триває реабілітація після інсульту
Етапи лікування після інсульту
Які методи реабілітації після інсульту є найбільш ефективними
Життя після інсульту: що змінюється
Відновлення після інсульту: чому варто звернутися в Медичний центр Родина
Поширені запитання

Інсульт — тяжка патологія, в якій час відіграє критичну роль. Тривалість лікування після інсульту завжди індивідуальна. Комусь потрібні тижні, а комусь — місяці системної роботи.

Далі ми розберемо, коли починати відновлення, від чого залежить термін реабілітації, які методи дають найкращий результат і що реально змінюється у повсякденному житті після інсульту.

Що таке інсульт та які бувають види

Інсульт — це гостре порушення кровопостачання головного мозку. Частина нервових клітин перестає отримувати кисень і поживні речовини, унаслідок чого формується ураження мозкової тканини. Людина може втратити рух, мовлення, ковтання, зір або контроль над окремими функціями тіла.

Основними видами патології є

Ішемічний інсульт (інфаркт мозку). Виникає, коли судина перекривається тромбом і кров перестає надходити до певної ділянки мозку. Це найпоширеніший тип інсульту.
Геморагічний інсульт (крововилив). Розвивається коли судина розривається. Кров виходить у тканини мозку або навколо нього й додатково стискає навколишні структури. Для геморагічного інсульту характерні вищі ризики для життя в гострому періоді.
Транзиторна ішемічна атака (ТІА). Короткочасне порушення кровообігу в мозку. Симптоми схожі на інсульт, але минають за хвилини або години. Попри зникнення симптомів, ТІА є попереджувальним сигналом і потребує термінового обстеження.

Які можуть бути наслідки інсульту

Наслідки інсульту залежать від того, яка ділянка мозку постраждала. Враховується, яким був обсяг пошкодження мозку і як швидко пацієнт отримав допомогу. При невеликому осередку людина може відносно швидко повернутися до побутової активності. При великому ураженні потрібне тривале лікування.

Найчастіші наслідки інсульту:

Слабкість у руці чи нозі, парез або параліч після інсульту. Людині стає важко стояти, ходити, утримувати предмети, користуватися сходами, вставати з ліжка чи стільця.
Порушення мовлення. Це може бути невиразна вимова, труднощі з розумінням слів, побудовою фраз або читанням і письмом.
Проблеми з ковтанням. Дисфагія підвищує ризик аспірації, зневоднення та харчових ускладнень, тому з нею починають працювати якомога швидше.
Порушення зору. Можливі випадіння полів зору, двоїння, труднощі з фокусуванням або просторовою орієнтацією.
Когнітивні порушення. Часто страждають пам’ять, увага, швидкість мислення, планування дій і контроль поведінки.
Емоційні та поведінкові зміни. Після інсульту можливі тривога, апатія, дратівливість, депресія, імпульсивність.

Окремий момент — агресія після інсульту. Її можуть провокувати і пошкодження мозку, і постійний дискомфорт, і виснаження, і депресивний стан, і болісна реакція на втрату самостійності. Іноді така зміна поведінки виникає раптово. В інших випадках дратівливість і конфліктність посилюються поступово, особливо на тлі перевтоми, болю або безсилля. Списувати це лише на «характер» не можна. Потрібна оцінка невролога, а за потреби — психотерапевтична чи медикаментозна корекція.

Коли починати реабілітацію після інсульту

Відновлення після інсульту починають, щойно стан стає медично стабільним. Реабілітаційна терапія зазвичай стартує ще в лікарні, часто протягом 48 годин після інсульту. Коли стан стабілізується та основні загрози життю минають, починають фізичну та мовну терапію.

Реабілітація інсульту має бути ранньою, але ретельно контрольованою. Для початку активного відновлення лікарі оцінюють:

свідомість;
дихання;
артеріальний тиск;
ризик повторного крововиливу;
ковтання;
толерантність до навантаження;
загрозу ускладнень.

Саме тому одним пацієнтам дозволяють сідати й вертикалізуватися раніше, а іншим навантаження додають поступово.

Важливий нюанс. Дуже інтенсивна мобілізація в перші 24 години після гострого інсульту не рекомендована. Вона здатна зменшити шанси на кращий функціональний результат. Правильний підхід — раннє, дозоване й безпечне залучення до руху під контролем команди, а не спроба «розходити» людину будь-якою ціною.

Скільки триває реабілітація після інсульту

Скільки триває реабілітація після інсульту, наперед точно невідомо навіть найбільш кваліфікованим лікарям. Прогноз завжди індивідуальний. Іноді нормальний стан повертається за кілька днів. Іноді потрібні роки чи місяці. Іноді зміни стають незворотними.

На тривалість відновлення найбільше впливають такі фактори:

тип інсульту — ішемічний інсульт і крововилив у мозок мають різний перебіг;
обсяг і локалізація пошкодження;
вік, супутні хвороби, стан серця і судин;
швидкість початку терапії;
наявність проблем із ковтанням, мовленням, балансом, когнітивних функцій;
інтенсивність занять і участь родини;
фактори ризику повторного інсульту, зокрема тиск, ритм серця, рівень цукру та холестерину.

При легких порушеннях і ТІА людина інколи повертається до побутової активності за кілька тижнів. Вторинна профілактика триває довше. При помірному дефіциті реабілітація при інсульті часто займає кілька місяців. Якщо є виражені проблеми з ходою, рукою, мовленням або ковтанням, тривалість лікування після інсульту виходить за межі року.

Найбільш інтенсивний прогрес зазвичай припадає на перші три місяці. Але це не означає, що далі результату не буде. Повне відновлення може тривати багато місяців: іноді навіть понад 12–18 місяців. Відповідь на питання, як відновитися після інсульту, можуть дати лише кваліфіковані реабілітологи. Проаналізувавши поточний стан пацієнта, вони розроблять оптимальну програму та дадуть обережний прогноз термінів і результатів.

Етапи лікування після інсульту

Етапи реабілітації після інсульту частково накладаються один на один. Але для планування лікування та відновлення зручно орієнтуватися на чотири клінічні періоди.

Гострий період

Гострий період — перші дні та тижні, коли пріоритетом є лікування інсульту, збереження життя і мінімізація ускладнень. На цьому етапі контролюють кровообіг, дихання, ковтання, ризик тромбозу, пролежні, біль, стан м’язів. Реабілітація обмежується обережними кроками.

Ранній період

Ранній період охоплює перші місяці після стабілізації стану. Саме тоді найактивніше відновлюються рух, самообслуговування, контроль тулуба, координація, мовлення, побутові навички та частина когнітивних функцій. Це вікно ефективного відновлення. Його пропускати не можна. Якщо не займатися реабілітацією, потім результати будуть слабшими.

Пізній період

Пізній період наступає через 3–6 місяців. Швидкість прогресу знижується, але робота не зупиняється. У цей час продовжують відновлення рухових функцій, працюють над витривалістю, дрібною моторикою, стійкістю, безпечністю ходи, адаптацією до побуту й поверненням до соціальної активності.

Резидуальний (віддалений) період

Резидуальний період — це етап після року. Частина наслідків може залишатися. Зміни часто стають незворотними. На цьому відрізку фокус зміщується на підтримку досягнутого результату, покращення якості життя, профілактику контрактур, падінь, болю, повторного інсульту та збереження максимальної самостійності.

Які методи реабілітації після інсульту є найбільш ефективними

Яка реабілітація після інсульту дає найкращий результат? Та, що починається вчасно, має чіткі цілі і комплексний характер. Основу сучасного підходу становлять дозоване фізичне навантаження, тренування побутових навичок і робота зі станом конкретного пацієнта.

Найефективніші методи терапії після інсульту включають:

Фізіотерапію. Для відновлення сили м’язів, балансу, ходи, переносимості навантаження та профілактики контрактур. Наша клініка пропонує фізичну реабілітацію у Львові. Ми працюємо з пацієнтами після неврологічних порушень, травм і поранень. Спеціалісти клініки застосовують новітні ефективні методики;
Терапевтичні вправи. Для тренування ходьби, координації, вставання, кроку, контролю тулуба й повернення базових функцій;
Ерготерапію. Для відновлення навичок самообслуговування: одягання, гігієни, користування кухнею, безпечного пересування вдома.
Логопедичну та ковтальну терапію. Якщо є афазія, дизартрія або дисфагія. Це критично для безпеки, харчування і повернення до спілкування;
Когнітивну та психологічну підтримку. Коли є проблеми з пам’яттю, увагою, втомою, тривогою, депресією або поведінковими змінами.

В окремих дослідницьких програмах тестуються експериментальні інструменти. Це роботизовані механізми, моторизовані екзоскелети, віртуальна реальність для тренування координації та електростимуляція. Але основу складають саме перелічені вище методи. Експериментальні засоби працюють як підсилення базової програми, а не замість неї.

Життя після інсульту: що змінюється

Життя після інсульту змінюється не лише фізично. Часто людина повільніше рухається, швидше втомлюється, гірше переносить шум, важче планує день і вже не виконує звичні дії так автоматично, як раніше. Змінюється і відчуття власної самостійності. Те, що до хвороби займало кілька хвилин, тепер може вимагати зусиль, пауз і сторонньої допомоги.

Після виписки багато пацієнтів стикаються насамперед не з теорією, а з побутом. Доводиться заново вчитися безпечно вставати, митися, виходити на вулицю, користуватися транспортом, готувати їжу, вчасно приймати ліки та контролювати артеріальний тиск. Саме з таких базових дій і складається реальне повернення до звичного життя.

Окрема тема — робота. Чи можна працювати після інсульту? Так, але рішення залежить від ступеня дефіциту, професії, темпу втоми, стану мовлення, уваги, зору і безпеки. Лікарі зазначають, що хтось повертається за кілька тижнів, а хтось — через місяці або роки. Найкраще працює поетапне повернення з адаптацією навантаження.

Відновлення після інсульту: чому варто звернутися в Медичний центр Родина

Реабілітація після інсульту в медичному центрі «Родина» — це комплексна програма з чітким цільовим призначенням. Її основа — конкретна потреба пацієнта у відновленні базових функцій і повернення до звичного способу життя. Відповідно підбираються функціональні задачі: сісти, встати, пройти, втримати рівновагу, почати користуватися рукою, повернутися до самообслуговування.

Звертаючись до нас, ви отримуєте наступні переваги:

поєднання кількох послуг в одній програмі — фізична реабілітація у Львові, терапевтичні вправи та, за потреби, консультація невролога;
можливість роботи з тяжкими порушеннями. Підбір ефективних перевірених методик відповідно до стану пацієнта;
проведення діагностики. Ми виявляємо супутні захворювання та враховуємо стан здоров’я у складі програми;
безперервний контроль. Наші спеціалісти ведуть щоденник результатів. Це дозволяє їм коригувати реабілітацію на ходу, підвищуючи ефективність і мінімізуючи ризики для пацієнтів;
індивідуальні консультації. Після завершення реабілітації ми даємо рекомендації — як поводитися вдома й на вулиці, які вправи дотримуватися, як змінити спосіб життя.

Поширені запитання

Скільки інсультів може пережити людина?

Точної «допустимої» кількості не існує. Одна людина може пережити один тяжкий інсульт із вираженим дефіцитом, а інша — кілька епізодів із різним ступенем наслідків. Але кожен новий інсульт підвищує ризик стійкого неврологічного дефіциту, втрати функцій і серйозних ускладнень.

Після першого інсульту або ТІА ризик повторного інсульту зростає, тому профілактика є обов’язковою. Вона включає контроль тиску, ритму серця, цукру, холестерину, відмову від куріння та прийом призначених препаратів.

Чи можна працювати після інсульту?

Так, для частини людей це реально. Рішення залежить від того, наскільки збережені рух, мовлення, увага, зір, швидкість реакції та стійкість до втоми. Якщо робота пов’язана з керуванням технікою, висотою, транспортом або великою когнітивною напругою, вимоги до безпеки будуть вищими.

Найкращий варіант — повертатися поступово. Пацієнту потрібні скорочений графік, простіші задачі на старті, додаткові перерви та погодження з лікарем. Якщо зміни залишаються вираженими, повернення відкладають до стабілізації стану або змінюють формат праці.

Коли можна вставати після інсульту?

Коли можна вставати після інсульту, вирішують за станом людини. У багатьох випадках безпечну мобілізацію починають рано — ще в лікарні, після оцінки життєвих показників, неврологічного статусу та переносимості навантаження.

При цьому дуже рання й інтенсивна вертикалізація в межах перших 24 годин підходить не всім і може бути шкідливою. Тому вставання, сидіння, перші кроки й тренування ходи мають проходити під контролем лікарів і фахівців з реабілітації.

Автор статті:
Симко Марія-Діана Олександрівна

Фізичний терапевт, ерготерапевтг