Надіслати заявку на запис

Що таке розрив меніска, як діагностують і лікують пошкодження колінного суглоба

Головна / Поради / Що таке розрив меніска, як діагностують і лікують пошкодження колінного суглоба
Що таке розрив меніска, як діагностують і лікують пошкодження колінного суглоба

 

 

Розрив меніска — найпоширеніша травма колінного суглоба. Вона вважається типовою для спортсменів, але насправді її може отримати будь-яка людина. І це навіть не залежить від активності. Навпаки — різкі необережні рухи створюють ще більше ризиків для людей з низькою фізичною підготовкою або слабкістю суглобів.

У цій статті ми докладно розберемося, що таке розриви меніска, як вони проявляються, чим спричинені, як їх лікувати — консервативно чи хірургічно — та до якого спеціаліста звертатися.

Що таке розрив меніска та як виникає травма

Меніск колінного суглоба — це хрящ, розташований між стегновою та великогомілковою кісткою. Він виконує функції амортизатора та стабілізатора, утримуючи всі частини суглоба на місці під час активних рухів та згинання ноги.

Розрив меніска колінного суглоба може бути спричинений:

  • сильними скручувальними рухами, наприклад, гальмуванням на поворотах;
  • стрибками з поворотами у фігурному катанні, баскетболі, легкій атлетиці;
  • прямими ударами в коліно у футболі чи боротьбі.

Такі травми часто супроводжуються пошкодженням інших структур суглобів, що погіршує загальний стан пацієнта.

Види розривів меніска — за локалізацією та ступенем пошкодження

Лікарі виділяють близько 10 поширених видів пошкодження меніска. Кожна така травма потребує індивідуального підходу до діагностики, консервативного лікування чи хірургічного втручання та подальшої реабілітації. Розглянемо основні випадки.

Розрив медіального меніска

Внутрішній (медіальний) хрящ менш рухливий та еластичний. Він міцніше прикріплений до капсули суглоба. Через це на нього припадає основне навантаження при поворотах ноги. Окрім того, він швидше зношується з віком. 

Розрив медіального меніска зустрічається набагато частіше, ніж інші схожі травми. Він викликає біль з внутрішньої сторони коліна — гострий чи ниючий. Пацієнти скаржаться на відчуття клацання та неможливість повністю розігнути ногу. 

Пошкодження заднього рогу медіального меніска

Задній ріг внутрішнього хряща стискається при кожному згинанні коліна. Він має обмежені можливості амортизації. Тому надмірні навантаження у спорті чи при виконанні важкої фізичної роботи призводять до його поступового зношування.

При такому характері пошкодження симптоми розвиваються поступово. На початку вони малопомітні. Але в міру прогресування проблеми з’являються відчуття нестабільності колінного суглоба та біль при навантаженні. Якщо ігнорувати її, з часом вона переростає у розрив заднього рогу медіального меніска. Наслідками можуть бути хронічний біль, артроз або необхідність хірургічного втручання, зокрема проведення операції резекція.

Повний, частковий та фрагментарний розрив — у чому різниця

  • Частковий — пошкоджена частина хряща, але він не розривається на частини. Симптоми зазвичай відчутні лише при навантаженні. З часом вони стають дедалі серйознішими. 
  • Повний — меніск або відривається від суглобової капсули, або розривається на дві частини. Цей процес супроводжується сильним болем, який за кілька годин ослабляється. Пацієнти скаржаться на труднощі у згинанні коліна. 
  • Фрагментарний — розрив чи розшарування хряща з утворенням трьох і більше шматків. Вони можуть потрапляти між кістками. викликаючи різкі приступи гострого болю та обмеження руху. 

Розрив меніска: симптоми та як розпізнати травму на ранній стадії

Головні ознаки — біль і блокування суглоба. Нога або не згинається взагалі, або слабко згинається з відчуттям дискомфорту й нестабільності. Важливо розуміти, що біль і блокування можуть з’являтися не одразу, а за кілька годин, днів чи навіть тижнів — особливо при поступовому зношування хряща та частковому розриві. 

Варто звернути увагу й на наступні симптоми розриву меніска:

  • Підсилення болю в коліні при обертанні ноги чи присіданні. 
  • Появу набряку, почервоніння та припухлості. 
  • Клацання та хрускоту. 
  • Відчуття вислизання суглобу. 
  • Кульгавість, неможливість перенести вагу на одну ногу. 

Якщо розрив меніска розвивається поступово, в перші дні пацієнти часто ведуть звичний спосіб життя та зберігають високий рівень навантаження, перетерплюючи біль. Цього робити не варто, адже ігнорування лише погіршує проблему. Якщо ви відчуваєте кілька перелічених симптомів одразу чи вони підсилюються з часом, обов’язково звертайтесь до лікаря. 

Методи діагностики: як точно визначити ступінь пошкодження

Головна задача лікаря на першому етапі — точно визначити масштаби пошкодження тканин. Це дозволяє йому вибрати оптимальну тактику лікування — консервативну терапію чи оперативне втручання. Основні методи діагностики ми розглянемо далі. 

Клінічний огляд, тести, МРТ, артроскопія

  • Клінічний огляд. Проведення простих тестів на рухливість ноги та інтенсивність больових відчуттів. Спеціаліст діє за стандартизованими протоколами, що допомагає йому локалізувати пошкодження. 
  • МРТ. Магнітно-резонансна томографія дає максимально докладну візуалізацію менісків. Лікар може оцінити масштаби розривів з точністю до частки міліметра. 
  • УЗД. Використовується як допоміжний метод — коли МРТ недоступне або пацієнт нетранспортабельний. Швидке сканування дозволяє виявити, який з менісків пошкоджений та яких заходів потрібно вжити негайно. 
  • Артроскопія. Введення зонда з камерою через невеликий прокол чи розріз. За допомогою цього апарата можна побачити динаміку руху ушкодженого хряща й навіть провести малоінвазивну операцію. 

Як лікують розрив меніска — консервативна терапія та операції

Операція рекомендована при масштабному розриві, наприклад, повному чи фрагментарному — особливо коли пошкоджені сусідні тканини. Її проводять, коли біль і набряк розвиваються дуже швидко й не спадають протягом тривалого часу, а також тоді, коли пацієнт бажає швидко повернутися до спорту чи важкої фізичної роботи. 

У мережі клінік «Родина» проводиться малоінвазивна процедура — артроскопія колінного суглоба. Вона передбачає ушивання меніска за допомогою спеціальних маніпуляторів під контролем камери. На шкірі ноги робиться три невеликих розрізи, через які вводяться інструменти. Лікар швидко вживає необхідних заходів і накладає стерильну пов’язку. Найчастіше процедура проводиться під загальним наркозом, але за наявності протипоказань може застосовуватися й місцева анестезія. 

Класична відкрита операція показана при переломах кісток чи необхідності повного видалення меніска й введення трансплантата. Вона має довший період реабілітації та обов’язково потребує загального наркозу, але іноді відновлення функцій коліна без неї неможливе. 

Чи можна обійтись без операції?

Один з поширених міфів — те, що єдиним варіантом лікування розриву меніска є хірургічне втручання. Так, операція дуже ефективна та дає стабільний результат. Але існують і сценарії, коли вона не обов’язкова. 

Консервативна терапія показана при невеликих розривів без яскраво виражених симптомів. Її також призначають у старшому віці, якщо пацієнт має доволі низький рівень фізичної активності, та за наявності протипоказань до операції. 

Консервативне лікування може передбачати:

  • Приймання протизапальних препаратів — для зменшення набряку та покращення рухливості. 
  • Фізіотерапію — застосування лазерів, магнітів, електрофорезу. 
  • Лікувальну фізкультуру — вправи для зміцнення м’язів навколо коліна.

Під час консервативної терапії необхідно зменшити навантаження на пошкоджений суглоб — змінити спосіб життя та носити ортези чи еластичні пов’язки. Пацієнти мають регулярно проходити обстеження для контролю динаміки загоєння. 

Ускладнення після розриву меніска та відкладеного лікування

Доволі багато пацієнтів ігнорують травму, вважаючи за необхідне «переходити» та «перетерпіти» біль. Приймаючи таке рішення, вони збільшують ризики розвитку ускладнень:

  • Хронічного болю в коліні — навіть при мінімальному навантаженні або в стані спокою.
  • Зменшення рухливості — з часом нога перестає повністю згинатися та розгинатися. 
  • Нестабільності суглоба — внутрішня структура ослабляється й травми можуть виникати навіть під час вставання з ліжка. 
  • Артрозу — зношування хряща, обмеження чи втрати рухливості, болю, кульгавості.
  • Синовіту — запалення хряща, зменшення об’єму рідини у суглобі та дегенеративних змін. 

Зважайте на те, що навіть операція — далеко не найгірша опція. У занедбаних випадках єдиним виходом може бути ендопротезування — встановлення штучного суглоба коліна. Це дорога процедура, яка має свої ризики. 

Відновлення після травми — етапи реабілітації

Незалежно від обраного методу лікування вам потрібно буде пройти тривалий процес відновлення. Він складається з наступних етапів:

  1. Гострий період — до 7 днів з моменту звернення. Обмеження рухів, прикладання холодних компресів, утримання кінцівки піднятою, носіння ортезу чи еластичної пов’язки. 
  2. Ранній реабілітаційний період — до 3 тижнів. Початок фізіотерапії та лікувальної фізкультури. Якщо проводилась артроскопічна операція, вже на цьому етапі пацієнт може впевнено пересуватися без милиць чи сторонньої допомоги. 
  3. Період активного відновлення — до 6 тижнів. Вправи інтенсифікуються, збільшується рівень навантаження, додається розтягування м’язів. Пацієнт поступово повертається до звичного способу життя. 
  4. Пізній реабілітаційний період — до 9–18 місяців. Початок тренування для відновлення сили та координації м’язів. Повернення до спорту та важкої фізичної праці — тільки після дозволу лікаря. 

Пацієнти старшого віку можуть потребувати довшої реабілітації — у 1,5–2 рази більше часу. Складніші травми та масштабніші втручання також потребуватимуть виділення додаткового часу на реабілітацію. 

Автор статті:
Гресько Ігор Володимирович
Лікар-ортопед-травматолог вищої кваліфікаційної категорії

Залишити коментар

Вашу email адресу не буде опубліковано.

записатись на прийом Передзвонити