Що таке кишкова непрохідність?
Непрохідність — це відсутність нормального руху вмісту кишківника. У такій ситуації їжа, гази, рідина та калові маси зупиняються чи навіть починають рухатися у зворотному напрямку. Звичайно, при цьому не відбувається нормального травлення та порушується обмін речовин. Але ще гірше, що при непрохідності деформуються стінки кишківника. Це може мати важкі наслідки — аж до некрозу (відмирання тканин).
Залежно від типу й причини виділяють наступні види патологій:
- Механічна непрохідність — фізичне перекриття. Причинами можуть бути ущемлення, спайки, пухлини, сторонні предмети.
- Динамічна непрохідність — відсутність перистальтики (руху м’язів). Параліч м’язів може бути спричинений операціями, отруєннями, запальними процесами, низьким артеріальним тиском.
Причини розвитку кишкової непрохідності
Ми вже розглянули основні проблеми, що можуть викликати захворювання. Але важливо мати якомога більше інформації, щоб надати пацієнту правильну допомогу та передати дані лікарю.
У дорослих:
- Спайкова хвороба. Формування тяжів зі сполучної тканини, які змикають стінки кишківника. Найчастіше виникає після хірургічних операцій і гострих запалень.
- Грижі. Деформації кишківника через защемлення петель. Можуть бути наслідками травм чи збільшення внутрішніх органів.
- Пухлини. Доброякісні та онкологічні новоутворення в просвіті кишки, які перекривають його при зростанні.
- Закрути. Вузли кишок, що утворюються з природних причин. Найчастіше зустрічаються у сигмоподібній і сліпій кишці.
- Камені. Непрохідність кишківника доволі часто розвивається як ускладнення жовчнокам’яної хвороби.
- Інвагінація. Проникнення одної кишкової петлі в іншу через новоутворення чи незвичну динаміку м’язів.
- Параліч. Виникає на фоні захворювань серцево-судинної та нервової системи. Може бути спричинений введенням наркозу для операції.
У дітей
- Інвагінація. Зрощування часто відбувається до 2 років через патології розвитку внутрішніх органів.
- Вроджені аномалії. Захворювання може бути присутнім вже при народженні. Малюкам потрібна швидка діагностика та оперативне втручання.
- Сторонні тіла. Діти можуть ковтати іграшки чи побутові предмети. Вони викликають повну непрохідність шлунково-кишкового тракту.
- Гельмінтоз. Великі скупчення глистів здатні суттєво зменшувати діаметр просвіту кишки.
- Меконієва непрохідність. Закупорювання першими каловими масами в новонароджених з муковісцидозом.
- Спайки. Виникають після операцій і запальних процесів.
Кишкова непрохідність – симптоми
Небезпека патології полягає в тому, що вона може маскуватися під інші захворювання шлунково-кишкового тракту. І все ж її можна відрізнити за деякими характерними ознаками, про які ми розкажемо далі.
Типові прояви
- Болі у животі. Раптові, схваткоподібні, гострі. Підсилюються з кожним новим спазмом. При повній непрохідності біль стає постійним та не полегшується в жодній позі.
- Затримка випорожнення. Хворий не відчуває позивів. При повній непрохідності відсутні навіть гази.
- Здуття. Живіт суттєво збільшується в об’ємі протягом короткого часу. Навіть легке натискання стає болісним.
- Блювання. Після випорожнення шлунку починається зворотний хід калових мас. Блювота набуває характерного запаху.
- Отруєння. За кілька годин починається інтоксикація. Вона супроводжується падінням тиску, слабкістю, пітливістю, тахікардією, запамороченням.
Як відрізнити від інших проблем із ШКТ?
Головний симптом кишкової непрохідності — відсутність полегшення при блюванні. Навпаки, болі в животі можуть підсилюватися через спазми. Хворі часто втрачають свідомість після блювання.
Ще одна характерна ознака — відсутність випорожнень. Немає жодних форм кишкового вмісту — навіть рідини та газів. Пацієнти можуть тривалий час не відчувати позивів.
Приводом для занепокоєння буде й стрімке здуття живота. Він може стати асиметричним, з характерними виступами в місці непрохідності. При промацуванні відчувається твердість, хворий скаржиться на біль.
Ускладнення при зволіканні з лікуванням
Важливо — у переважній більшості випадків патологія не проходить сама! Захворювання потребує негайного лікування — з високою ймовірністю хірургічного втручання . Наслідки зволікання можуть бути дуже серйозними:
- Отруєння. Організм починає перетравлювати побічні продукти обміну речовин, які зазвичай виводяться назовні. З часом це переростає в інфекційно-токсичний шок, який вражає всі органи та призводить до летального кінця.
- Перитоніт. Гнійне запалення очеревини. Часто призводить до сепсису. Має високий рівень смертності.
- Перфорація кишки. Розрив стінки, викид вмісту в черевну порожнину. Спричиняє сильний шок та провокує численні інфекції.
- Некроз. Відмирання тканин кишкової стінки через порушення кровообігу. Часто потребує видалення частини кишківника.
У випадку з літніми людьми, новонародженими та хворими з хронічними патологіями відлік часу може йти не на години, а на хвилини. Тому важливо якомога швидше звертатися до лікаря при перших підозрах.
Куди звертатись за наявності перших симптомів
Лікування кишкової непрохідності може здійснюватися лише в умовах медичного стаціонару. Мережа клінік «Родина» готова надати усю необхідну допомогу. Вам доступна професійна консультація гастроентеролога та хірурга — у тому числі екстрена.
В момент виникнення підозри на непрохідність чи запалення органів черевної порожнини вам необхідно звернутися до медичного закладу або викликати швидку допомогу. Важливо отримати телефонну консультацію чергового лікаря чи диспетчера, який дасть поради з підготовки та стабілізації пацієнта.
При кишковій непрохідності категорично забороняється самолікування. Приймання проносних засобів чи спазмолітиків може погіршити стан пацієнта та розмити картину захворювання, що ускладнить діагностику в клініці.
Діагностика кишкової непрохідності
У багатьох випадках попередній висновок робиться за даними фізикального огляду. Оцінюючи стан живота та реакцію пацієнта на промацування, лікар вибирає додатковий метод дослідження:
- Оглядову рентгенографію. Виявляє причину здуття живота. Дозволяє побачити збільшення діаметру кишки та однорідність кишкового вмісту.
- УЗД. Допомагає локалізувати місця інвагінацій та новоутворень.
- Томографію. Найбільш інформативний метод діагностики. Часто застосовується для підготовки до операції.
- Загальний аналіз крові. Показує ознаки запалення, інтоксикації та втрати крові.
- Діагностичну лапароскопію. Якщо інші методи неефективні, використовується мінімально інвазивна хірургічна процедура. Вона дозволяє оглянути стінки кишки через невеликий розріз і за можливості вжити заходів екстреної допомоги.
Як лікують кишкову непрохідність?
Методи лікування кишкової непрохідності завжди підбираються індивідуально з огляду на стан пацієнта, ймовірність ускладнень та наявність певних симптомів. Це можуть бути консервативна терапія чи хірургічне втручання.
Терапевтичне лікування
Зазвичай застосовується при динамічній непрохідності. Також може бути ефективною на ранніх стадіях механічної непрохідності. У програму лікування терапії:
- Детоксикація.
- Лікування нервової та серцево-судинної системи.
- Призначення медикаментів — спазмолітиків, протизапальних, проносних, протиблювотних.
Пацієнт повинен знаходитися у стаціонарі під наглядом професійних медиків. За відсутності покращення стану протягом 24–48 годин призначається операція.
Хірургічне втручання
Лікарю потрібно добре знати, що таке кишкова непрохідність у цьому конкретному випадку та чим вина спричинена. Тому на основі даних УЗД, МРТ, КТ та рентгенографії він готує операцію, яка може містити:
- Відновлення перистальтики. Усунення перекрутів, гриж, інвагінації.
- Видалення перешкод. Розсічення спайок, видалення пухлин з обов’язковим аналізом тканин.
- Резекцію кишківника. За наявності некрозу, пухлин чи витончення кращим методом буде видалення частини кишки.
- Накладання стоми. Це штучний вихід кишківника до передньої черевної стінки, який дозволяє збирати калові маси у спеціальний мішок. Вона може бути тимчасовою для використання між операціями чи постійною, якщо цілісність кишківника відновити неможливо.
Лікарі медичних центрів «Родина» мають великий досвід лікування патологій тонкої та товстої кишки. Вони готові надати екстрену допомогу у випадку непрохідності, гострого перитоніту та інших небезпечних захворювань. Звертаючись до нас, ви можете бути впевнені у професіоналізмі медичних спеціалістів і в підборі ефективних методів лікування.
Профілактика кишкової непрохідності
У багатьох випадках приступи цього захворювання не пов’язані зі способом життя чи іншими факторами, що залежать від людини. Тому ніхто не може бути захищений від нього на 100%. Але ви можете суттєво зменшити ризики, дотримуючись таких настанов:
- Вчасно лікувати будь-які хвороби ШКТ, від гастриту до ерозії прямої кишки. Не ігнорувати біль у животі, вчасно звертатися до спеціалістів.
- Контролювати харчування — менше жирної та смаженої їжі, більше якісного білку та клітковини.
- Вести рухливий спосіб життя — помірна фізична активність на кшталт прогулянок стимулює перистальтику.
- Обстежуватися — дорослій людині потрібно принаймні один раз на 1–2 роки проходити комплексний медогляд чи консультуватися в окремих спеціалістів.
- Уникати самолікування — патології кишківника можуть бути наслідками безконтрольного приймання проносних чи закріплювальних засобів.
Проблема особливо важлива для дітей у ранньому віці. Батькам слід негайно звертатися до педіатра при будь-яких підозрах на хвороби ШКТ. Для профілактики краще віддавати перевагу грудному вигодовуванню, а якщо це неможливо — підбирати склад суміші разом з лікарем.
Якщо мова йде про післяопераційних пацієнтів, їм варто дотримуватися всіх вказівок лікаря. Вони повинні контролювати режим харчування та уникати серйозних фізичних навантажень. Якщо в цьому є потреба, їм краще залишатися під наглядом до повного загоєння.
Автор статті:
Гресько Ігор Володимирович
Лікар-ортопед-травматолог вищої кваліфікаційної категорії
Залишити коментар