Гострий перитоніт — симптоми та лікування

Перитоніт: опис захворювання

Перитоніт — це запальний процес черевини, тонкої оболонки, що покриває внутрішні органи. Запалення починається через потрапляння бактерій до черевної порожнини та розвивається дуже швидко. Захворювання вимагає невідкладного хірургічного втручання, оскільки, якщо вчасно не вжити заходів, можливий летальний наслідок.

Причини перитоніту

Розрізняють декілька типів перитоніту:

• Первинний — зумовлений мікробною флорою;
• Вторинний — бактерії потрапляють до черевини через пошкодження внутрішніх органів;
• Третинний — рецидив після лікування вторинного перитоніту, ускладнення онкологічних захворювань тощо.

Часто до перитоніту призводять ускладнення запущених хвороб внутрішніх органів:

• Непрохідність кишечника;
• Апендицит, виразка;
• Гінекологічні захворювання;
• Холецистит;
• Некроз частини кишківника через наявність пупкової грижі;
• Цироз печінки.

Також, захворювання може бути наслідком травми живота, оперативного втручання, абортів, складних пологів тощо.

Перитоніт: симптоми

Симптоми перитоніту можуть дещо відрізнятися залежно від стадії захворювання. Проте є декілька загальних ознак, що мають змусити людину терміново звернутися до лікаря. Основні симптоми перитоніту:

• Сильний біль у черевній порожнині, що посилюється, коли людина починає рухатись. При виникненні гострого болю хворий намагається згорнутися, щоби полегшити больові відчуття. Будь-яка зміна положення призводить до нестерпного болю.
• Блювота. При перитоніті блювота досить сильна та після неї не настає полегшення. Із часом хворий починає відчувати зневоднення.
• Висока температура та лихоманка. Температура тіла підвищується до 38°-39°. Водночас людина стає дуже слабкою, свідомість стає сплутаною.

Не варто гаяти час та чекати, поки зʼявляться всі симптоми. З виникненням різкого болю, при якому важко сидіти або знайти інше зручне положення для тіла, варто негайно викликати швидку.

Стадії перитоніту

Усього розрізняють три стадії перитоніту:

• Реактивна стадія. Її тривалість, як правило, складає до 24 годин. У цей час у пацієнта виникає сильний біль в області живота, підвищується температура тіла, починається нудота і блювота.
• Токсична стадія. На цьому етапі токсичні речовини вже потрапляють у кров. Пацієнт відчуває сильний біль та слабкість. Також у хворого посилюється серцебиття, а часта блювота призводить до зневоднення. Стадія може тривати до трьох діб.
• Термінальна стадія. Загальний стан хворого значно погіршується. Через некроз нервових закінчень біль вщухає. Пацієнт відчуває сильну слабкість та майже не реагує на зовнішні подразники. Разом із цим знижується артеріальний тиск, а пульс погано промацується.

Діагностика перитоніту та її особливості

У разі виникнення болю в черевній порожнині слід терміново звернутися до лікарні. Лікар проведе огляд, щоб встановити локалізацію болю. Також пацієнт має здати кров і сечу на аналіз. Крім лабораторних досліджень хворому може бути призначено:

• УЗД черевної порожнини;
• МРТ;
• Рентген;
• Пункція черевної порожнини.

Ознаки гострого перитоніту в дітей

Небезпека дитячого перитоніту полягає в тому, що на початковій стадії захворювання симптоми можна сплутати з ознаками деяких вірусів. Через це батьки дитини втрачають дорогоцінний час, а далі симптоми проявляються дуже агресивно. Кількість летальних випадків через перитоніт у дітей надзвичайно висока. Майже 80 % немовлят гинуть через гостре запалення.

Отже, важливо не займатися самолікуванням, а терміново звернутися до лікаря, якщо в дитини спостерігаються такі симптоми:

• Підвищення температури тіла до 38°.
• Сильний біль у черевній порожнині;
• Розлад кишківника;
• Нудота та блювота;
• Відсутність апетиту.

Якщо на цьому етапі не показати дитину спеціалісту, до симптомів додається сильне зневоднення, тахікардія та посилення больових відчуттів.

Операції в разі перитоніту

Лікування, яке показане пацієнту з діагнозом перитоніт — хірургічне втручання та медикаментозне лікування. Метою операції є санація черевної порожнини, яка полягає у видаленні патологічного вмісту – гній, кров, кишковий вміст, видалення органу або ушивання  дефекту в пошкоджених органах, промивання та дренування.

Лікування перитоніту

Після операції пацієнт проходить курс медикаментозного лікування. Для швидкого відновлення та загоєння призначаються антибіотики, протизапальні, знеболювальні препарати, при потребі також внутрішньовенне харчування. У деяких випадках може бути необхідним переливання крові.

До якого лікаря звернутися при перитоніті

Якщо ви відчуваєте сильний біль у черевній порожнині вам буде потрібна допомога лікаря-гастроентеролога та хірурга. Після первинного обстеження ви можете отримати направлення до супутніх вузьких спеціалістів.

Профілактика перитоніту черевної порожнини

Для того, щоб запобігти розвитку перитоніту важливо слідкувати за станом своїх внутрішніх органів, вчасно лікувати всі запальні процеси тощо. Якщо вас щось турбує, важливо не гаяти час, а звернутися до лікаря.

Щоб не спровокувати перитоніт після операції, важливо дотримуватись рекомендацій лікаря щодо режиму харчування. Наприклад, пацієнту рекомендовано не перевантажувати систему шлунково-кишкового тракту жирною їжею, харчуватись часто, але маленькими порціями й так далі. Треба дати час своєму організму на відновлення всіх процесів.

Поширені запитання

Ми розповіли, що таке перитоніт та про його тяжкі наслідки. У цьому розділі ви знайдете короткі відповіді на загальні питання, що стосуються захворювання.